Правила любительського і спортивного рибальства - Риболовний форум
Реєстрація | Вхід
Що нового? Учасники Правила Пошук RSS

Сторінка 1 з 11
Риболовний форум - рибацька спільнота » Інші рибацькі теми » Риболовля і Закон » Правила любительського і спортивного рибальства (Правила любительського і спортивного рибальства)
Правила любительського і спортивного рибальства
AnglerdimaДата: Сб, 19.03.11, 12:49 | Сообщение # 1
Група: Адміністратор
Повідомлень: 466
Старшина окунь
Репутація: 3
Статус: Offline
Правила любительського і спортивного рибальства.
Затверджено наказом Держкомрибгоспу України 15.02.99 № 19.
Зареєстровано в Мін'юсті України 28.04.99 № 269/3562
Зміни внесені наказом Мінагрополітики України № 229 від 1.08.2001 року, зареєстровані в Мін'юсті України № 819/6010 від 14.09.2001 року

Правила любительського і спортивного рибальства (далі - правила рибальства) розроблені відповідно до Закону України "Про тваринний світ" та Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1998 року № 1126 і регламентують норми лову (добування), заборонені місця, терміни заборони лову (добування) водних живих ресурсів, мінімальний розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання, район дії, дозволені та заборонені знаряддя і способи лову і т.д.

1.Район дії Правил рибальства

Дія цих Правил рибальства поширюється на всі водні об'єкти України (далі - водойми) та їх придаткову систему в межах максимальних паводків (за винятком водойм, які знаходяться на території природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні , технічні тощо), штучно створених ізольованих водойм або їх ділянок, на яких лов (добування) водних живих ресурсів заборонено).

Район дії Правил рибальства охоплює водойми таких умовних регіонів:
а) Чорноморський;
б) Азовський;
в) внутрішні водойми.
До Чорноморського регіону належать:
Чорне море в межах територіальних вод з затоками, бухтами, лиманами;
що впадають у Чорне море, з їх придатковими системами (озерами, затоками, каналами, протоками, водосховищами, які мають постійну або тимчасову зв'язок з рікою, плавнями та тимчасовими водними об'єктами, а також - усіма притоками у межах поширення максимальних паводків ріки), в таких межах :
р. Дніпро - від місця впадання у Дніпровський лиман до греблі Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла Інгульця до с.Велика Олександрівка;
р. Південний Буг - від місця впадання у Бузький лиман до с.Голосково Миколаївської області включно;
р. Інгул - від гирла до с.Чернишовка Миколаївської області включно;
р. Дністер з рукавом Турунчук, а також Кучурганське водосховище - в межах Одеської області;
р. Дунай, включаючи озеро Сасик і Стенсівсько-Жебріянські плавні;
всі внутрішні водойми Автономної Республіки Крим;
інші внутрішні водойми в межах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.
До Азовського регіону належать:
Азовське море, Керченська протока, Сиваш та інші затоки, бухти і лимани;
впадають в Азовське море, з їх придатковими системами в таких межах:
р. Берда - до греблі Бердянського водосховища;
р. Кальміус - до греблі Павлопольського водосховища;
річки Великий і Малий Утлюк, включаючи обвідний канал, який з'єднує їх з морем;
інші річки, що впадають в Азовське море на території України від витоку до гирла.

2. Визначення термінів

2.1 Терміни, що використовуються в цих Правилах рибальства, мають таке значення:
водойми - сформовані природою або створені штучно об'єкти ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт);
внутрішні водойми - озера, річки та їх придаткові системи, водосховища, ставки, канали, а також технічні водні об'єкти;
придаткові системи водойм - непроточні при найнижчому рівні води: протоки, гирла, озера та інші водойми, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені;
рибогосподарські водойми - водні об'єкти, які використовуються або можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів;
рибогосподарські водойми загального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об'єктів за окремими особами;
рибогосподарські водойми спеціального користування - водні об'єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах надання спеціального дозволу на використання водних живих ресурсів та із закріпленням (або без такого) цих водних об'єктів за окремими особами;
водні живі ресурси - сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування у воді.
До їх числа відносяться:
прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;
круглороті;
морські ссавці;
водні безхребетні, у тому числі молюски, головоногі, черевоногі, двостулкові;
ракоподібні, черв'яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інші водні тварини;
водорості, вищі водні рослини;
спеціальне використання водних живих ресурсів - усі види використання водних живих ресурсів (за винятком любительського і спортивного рибальства на водоймах (їх ділянках) загального користування), що здійснюються з їх вилученням з природного середовища;
любительське і спортивне рибальство - вилов риби, добування водних безхребетних у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання (за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування);
промислове рибальство - вид спеціального використання водних живих ресурсів, що знаходяться у стані природної волі, шляхом їх вилучення (вилову, добування, збирання) із природного середовища з метою задоволення потреб населення і народного господарства;
користувачі водних живих ресурсів - підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують водні живі ресурси;
дозвіл на право здійснення любительського і спортивного рибальства - документ, що видається за плату органами рибоохорони на право здійснення любительського і спортивного рибальства за умов спеціального використання водних живих ресурсів на спеціально визначених для цієї мети водоймах (їх ділянках);
природно-заповідний фонд - ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і охороняються як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання;
прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини уздовж річки, моря, навколо водойм, на якій установлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони;
забруднююча речовина - речовина, що спричиняє погіршення якості води;
маломірні судна - плавзасоби, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства судновласника;
меліоративний лов - вилучення певної кількості окремих видів водних живих ресурсів з метою кількісної та якісної оптимізації їх складу та покращення стану водних екосистем;
води транскордонні - водні об'єкти, які розташовані на кордоні або перетинають кордони щонайменше двох країн;
б'єф - ділянка річки, що розташована вище або нижче водопідпірної споруди (греблі).

Загальні положення

Любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб дозволяється всім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства у всіх водоймах України, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежено (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або добування (далі - лов) заборонені цими Правилами рибальства.

Любительське і спортивне рибальство (далі - любительське рибальство) на водоймах загального користування здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів.

Любительське рибальство на окремих водоймах або їх ділянках (далі - водойми) в місцях концентрації (скупчення) риб, водних безхребетних здійснюється на засадах їх спеціального використання за спеціальними дозволами органів рибоохорони.

Водойми та умови використання водних живих ресурсів для любительського рибальства визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обгрунтувань. На окремих водоймах, де науково-дослідні організації не проводять дослідження, обгрунтовані пропозиції щодо визначення водойм для любительського рибальства вносяться іхтіологічними службами органів рибоохорони.

Дозволи на право здійснення любительського рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів видаються органами рибоохорони.

За видачу дозволів справляється плата, розмір якої встановлюється Укрдержрибгоспом за погодженням з Мінфіном.

Нормативи плати за вилов риби в порядку здійснення спеціального використання водних живих ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Водойми можна надавати в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського рибальства на договірних умовах.

Громадські організації, що об'єднують громадян, які займаються любительським рибальством, діють на підставі своїх статутів (положень), цих Правил рибальства і у відповідності до законодавства України.

Для створення сприятливих умов любительського рибальства та надання відповідних послуг рибалкам-любителям на ізольованих водоймах місцевого значення або ділянках таких водойм можуть створюватись в установленому законодавством порядку культурні рибні господарства (далі - КРГ).
Створюються такі господарства за погодженням з органами рибоохорони. Розпорядження цими водоймами здійснюється відповідно до статті 8 Водного кодексу.
Режим любительського рибальства в КРГ встановлюється користувачами цих господарств.
Правила рибальства на водойми КРГ не поширюються.
Розмір плати за лов риби в КРГ встановлюється користувачами цих господарств.
Користувачами (засновниками) КРГ можуть бути фізичні або юридичні особи усіх форм власності.

На водоймах, визначених для любительського рибальства, забороняється промислове рибальство.
На таких водоймах, як виняток, дозволяється проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення.
Лов зазначених водних живих ресурсів здійснюється постійно або тимчасово у порядку їх спеціального використання.

Об'єктами любительського рибальства можуть бути будь-які види риб і водних безхребетних, за винятком видів, вилов яких заборонено цими Правилами рибальства.

Громадяни, які займаються любительським рибальством, зобов'язані:
виконувати вимоги цих Правил рибальства;
підтримувати належний санітарний стан водойм, не залишати на берегах водойм, не залишати на берегах водойм і на кризі сміття та інші відходи, не допускати засмічення та забруднення водойм іншим чином;
мати при собі документи, що дають право на вилов риби на окремих водоймах, де впроваджено лов риби за дозволами, і пред'являти їх працівникам органів рибоохорони або інших уповноважених на те органів за їх вимогою;
не допускати пошкодження покажчиків, щитів, аншлагів та інших знаків, встановлених на водоймах та на їх берегах.



Одні риболови ловлять удачу,а інші - рибу...яку захочуть.
angler-dima.pp.ua
 

AnglerdimaДата: Сб, 19.03.11, 12:49 | Сообщение # 2
Група: Адміністратор
Повідомлень: 466
Старшина окунь
Репутація: 3
Статус: Offline
Забороняється:
застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства;
перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також - зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в даному місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них;
продаж фізичними та юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову і пристосувань до них, застосування яких заборонено правилами рибальства;
продаж або скуповування риби, ікри і водних безхребетних та продуктів їх переробки без наявності документа, що підтверджує законність їх придбання та сертифікату якості;
миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;
зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків крайньої необхідності (шторм, туман, аварія тощо);
організація змагань з рибальства в період нересту риби;
пересування автотранспортних засобів, крім тих, що належать природоохоронним та правоохоронним органам, по кризі рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);
пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах (за винятком установлених суднових ходів), а на ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту - всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів;
лов морських ссавців, риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України;
вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову, або заборонених до лову правилами рибальства;
вилучення із води знарядь лову, які належать іншим особам, та об'єктів лову, які є в цих знаряддях тощо;
проведення без погодження з органами рибоохорони та без дозволу Мінекобезпеки акліматизації (реакліматизації), переселення і розведення нових для фауни України або генетично змінених водних живих ресурсів, зариблення водойм тощо
Забороняється лов водних живих ресурсів:

із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також - способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
в каналах теплоенергоцентралей, підвідних та скидних каналах електростанцій;
у підвідних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
з незареєстрованих плавзасобів або не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);
з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних ресурсів, а також на відстані від берега більш як 3 км в Чорному морі і 1,5 км - в Азовському морі;
у верхніх б'єфах гребель на відстані ближче 500 метрів, а в нижніх - на відстані в межах встановлених п.4.13 цих Правил рибальства;
поблизу мостів, які охороняються в межах режимних зон охорони;
в радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств;
у водоймах риборозплідних і товарних рибних господарств;
на водоймах, що знаходяться в зоні евакуації (відчуження) на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС;
на зимувальних ямах;
з криги на ділянках водойм, закріплених за рибодобувними організаціями - на відстані більше 500 м від берега;
на водоймах, що не визначені органами рибоохорони як такі, на яких дозволене любительське рибальство;
в темний час доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) з човнів та інших плавзасобів у Чорному та Азовському морях;
без наявності відповідних документів, які дають право на риболовлю в окремих водоймах.

Здійснення любительського рибальства

4.1 Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів здійснюється:
на водоймах загального користування - безкоштовно;
на водоймах, переданих громадським об'єднанням для організації любительського рибальства:
членам таких об'єднань - за їх членськими квитками;
іншим громадянам - за платними відловлювальними картками, які видаються цими об'єднаннями. Вартість таких карток встановлюється громадськими об'єднаннями з твердженням фінансовими органами Автономної республіки Крим або відповідної області та з органами рибоохорони;
на водоймах, де впроваджене платне рибальство, лов з берега, з човнів або з криги - за платними дозволами, які видаються органами рибоохорони.
Встановлення плати за рибальство з берега допускається тільки в річках, площа водозбору яких не перевищує 50 тис. квадратних кілометрів.
Право безкоштовного рибальства на водоймах, де впроваджене платне рибальство, а також на тих, що закріплені за громадськими організаціями надається (за наявності відповідного посвідчення):
інвалідам і груп;
учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС і категорії, а також дітям до 16 років.
Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів, за винятком видів, зазначених у п. 4.10 цих Правил рибальства, в літній період, у строки від скресання криги і до льодоставу (за винятком забороненого нерестового періоду), дозволяється:
На водоймах загального користування - з берега або з човна, вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п'яти на рибалку і спінінгом.
На водоймах, на яких впроваджене платне рибальство:
з берега або човна - вудками усіх видів із загальною кількістю гачків не більше десяти на рибалку і спінінгом
На водоймах, наданих громадським об'єднанням для організації любительського рибальства:
- Членам громадських об'єднань за їх членськими квитками з берега і з човнів вудками всіх видів із загальною кількістю гачків не більше 10 на рибалку і спінінгом;
- Іншим особам забороняється;
- Особи, зазначені в пункті 4.1.2 цих Правил рибальства, мають право на безоплатний лов риби з берега і з човна.
Дітям до 16 років самостійний лов риби дозволяється тільки з берега.

Любительський лов риби в зимовий період (від льодоставу до скресання криги) дозволяється зимовими вудками з блешнею вертикального блесніння з гачком не більше № 10, мормишкою, наживкою і живцевою снастями із загальною кількістю гачків:
на водоймах загального користування, а також закріплені за громадськими об'єднаннями - не більше п'яти на рибалку;
на водоймах, де впроваджене платне рибальство - не більше десяти на рибалку.

Підводне полювання на риб дозволяється:

гарпунними рушницями без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів;
на ділянках водойм, визначених органами рибоохорони для проведення любительського рибальства;
при наявності посвідчення підводного мисливця.
Підводне полювання здійснюється з обов'язковим дотриманням вимог цих Правил рибальства до термінів, місць лову, норми вилову, наявності документів на право лову, сплати за дозвіл та водні живі ресурси.

В нерестовий заборонний період любительське рибальство може вирішуватися органами рибоохорони на спеціально визначених ділянках водойм однією поплавковою вудкою з одним гачком і спінінгом з берега.

Лов безхребетних дозволяється:
усіх безхребетних - ручним збиранням, а також;
креветок, гаммаруса, мотиля - однією підсакою з діаметром не більше 70 см;
мотиля - однією ручною драгою з діаметром не більше 70 см без застосування механічних пристроїв;
мідій, черевоногих молюска рапана - щипцями, підсакою з діаметром не більше 70 см, підводним ловом без застосування аквалангів та інших автономних дихальних приладів;
раків - раколовки - "хваткою" з діаметром не більше 70 см з вічком не більше 22 мм, волосінню з приманкою і рогаткою;
"Розщіпом" - не більше п'яти снастей на ловця.
Забороняється лов раків у нерестовий період, під час линьки і виношування ікри, а також у темну пору доби (пізніше чпса після заходу сонця та раніше години перед сходом сонця) із застосуванням підсвічування;
Терміни заборони на лов раків установлюються місцевими органами рибоохорони і доводяться до відома населення через засоби масової інформації.

Дозволяється одній особі вилов риби за одну добу перебування на водоймі таких видів у такій кількості:
Об'єкти лову (добування) Водойми загального користування Водойми, закріплені за громадськими об'єднаннями, а також ті, де впроваджене платне рибальство
Риба (кг) 3 5
Раки (шт) 30 50
Мідії (кг) 8 Травня
Рапана (кг) 10 20
Креветки (кг) 1 2

Вивезення з водойми риби та безхребетних - як у свіжому, так і в обробленому вигляді, - незалежно від терміну перебування на водоймі, дозволяється в розмірі не більше добової норми, за винятком випадків, коли вага однієї риби перевищує встановлену норму вилову.

Застосування живої насадки-живця на рибальських снастях дозволяється із числа тих видів риб, які не перелічені в додатку цих Правил рибальства.
Відлов живця дозволяється на водоймах підсакою діаметром не більше 100 см або "хваткою" ("павуком") розміром 1х1 м з вічком сіткового полотна не більше 10 мм.

Централізована заготівля живця та кормових організмів для акваріумного риборозведення з метою їх реалізації проводиться за спеціальними дозволами, які видаються органами рибоохорони за плату, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 № 231.

Лов водних безхребетних (мотиль, гаммарус, волохокрилець, дафнія, циклоп, артемія та інші види) дозволяється безкоштовно, на водоймах загального користування, на відведених органами рибоохорони ділянках для застосування як наживки при риболовлі або для потреб акваріумного риборозведення в кількості не більше 0,1 кг на ловця за добу.

Забороняється любительський лов таких видів водних ссавців, риб і водних безхребетних:
дельфінів, тюленів, усіх видів осетрових та їх гібридів, лосося, камбали-калкан (в Чорному морі), вирезуба, кутума, шемаї (в Чорноморському регіоні), річкової міноги, форелі, харіуса, чопа, рибця звичайного, вусача (крім нижнього Дніпра ), миня, всіх видів крабів, устриць та інших видів, занесених до Червоної книги України.

Забороняється лов риби і водних безхребетних, менших розмірів, ніж зазначені в додатку цих Правил рибальства.

Максимально допустимий прилов риб і раків, менших за встановлений розмір, допускається всіма видами дозволених цими Правилами рибальства любительських знарядь лову, не більше 30% за підрахунком поштучно від загального улову за видами, вказаними в додатку цих Правил рибальства.

Забороняється лов риби, добування водних тварин протягом усього року:
У Чорному морі з лиманами і пониззям річок:
а) перед гирлом р.Дунай на ділянках шириною 1 км в обидва боки від кожного рукава й гирла, відраховуючи від середини фарватера, на 5 км углиб моря, а також безпосередньо в р.Дунай та Стенсівсько-Жебріянських плавнях в акваторіальних межах Дунайського біосферного заповідника ;
б) в Дністровському лимані:
перед гирлами річок Дністер та Турунчук на відстані 2 км праворуч і ліворуч від гирл і на 2 км в бік лиману;
на ділянці від гирла ріки Турунчук вздовж західного берега до міста Білгород-Дністровський на відстані 1 км вглиб лиману;
перед гирлом, яке з'єднує Дністровський лиман з морем,
на відстані 1 км в обидва боки від гирла, на 2 км углиб моря і на 2 км усередину приморської частини Дністровського лиману від Кароліно-Богазької коси і на 1 км в обидва боки від гирла;
в Карагольській затоці;
в озері Ялпуг - у верхів'ї від автошляхового мосту Болград-Рені униз до лінії, що з'єднує північну межу села Тополине і протилежний берег, на 5 км від південної околиці с.Віноградовка;
в озері Кагул - від риборозплідника рибгоспу ім. Шмідта на 2 км уздовж берега в бік м. Рені та на 500 м углиб озера, включаючи протоку Російська;
в озері Кугурлуй - від каналу Тобачел Ренійського району, включаючи райони плавнів Каприці, Голубова Скеля, Шурою, а також канал "Георгій Запша" до виходу в озеро Кугурлуй та в глиб водойми на 200 м;
у верхів'ях Хаджибейського лиману - від лінії, що з'єднує північну околицю с.Щорсов з південною околицею с.Жовте, до гирла річки Малий Куяльник і вглиб до південної околиці с.Білка;
у верхів'ях озера Сасик - від лінії, яка з'єднує південні межі селищ Борисівка та Трапівка, до гирл річок Кагільник та Сарата і углиб цих річок до автодорожніх мостів на трасі Татарбунари - Жовтий Яр;
в) на річці Південний Буг:
на ділянці від греблі Олександрівської ГЕС на протязі 4 км униз за течією (Миколаївська область);
на ділянці в межах м.Первомайська від впадання р.. Кодима вниз річкою до краю міської межі;
у притоці Синюха на ділянці від Первомайського заводу будматеріалів до впадання в р.. Південний Буг;
г) на річці Дніпро:
на відстані 10 км униз за течією від греблі Каховської ГЕС;
на Львівській ямі (на 700 м униз і на 100 м угору від пристані с. Львів);
на ділянці нижче за лінію від Верхньо-Касперівського маяка через протоки на щоглу Червоної Хати і далі на верхів'я затоки Глаголь на південь до виходу протоки Джигірка, включаючи Щучу Забич, і далі - на материковий берег, і в Дніпровському лимані - перед гирлами ріки Дніпро по лінії, що йде від гирла балки біля східного краю с.Шірокая Балка, через лиман у точці 4,5 км на заході від рибоприймальним пункту в с. Рибальче, на Станіславської ямі (навпроти села Станислав) тощо
Азовське море з лиманами і пониззям впадають в нього впадають:
від мису Довгий в Арабатській затоці до бухти Шовковиця в Казантипському затоці на відстані 8 км береговою лінією;
від села Каменське до бухти Насир в Арабатській затоці на відстані 15 км береговою лінією;
від фортеці до північної межі с. Солоне на Арабатській стрілці;
від мису Чагани на схід до пансіонату военсовхоза "Азовський" на відстані 18 км береговою лінією;
від Чорної гори мису Тархан на схід до водовипуску Керченських очисних споруд в районі Булганацької балки.
Внутрішні водойми:
У Дніпровських водосховищах:
Київському - перед гирлом р.. Тетерів на ділянці, обмеженій з боку водосховища лінією, що йде від південної окріни с. Страхолісся по водній кордоні Дніпровсько-Тетерівського госоохотнічьего господарства до північної межі с.Сухолуччя по річці Тетерів до с. Пріоорск.
Канівському:
на відстані 5 км вниз від греблі до гатки;
в затоці "Річище" вниз від греблі до гатки;
в затоці "Галерне" по всій акваторії.
Кременчуцькому:
на відстані 5 км нижче від греблі Канівської ГЕС до створу пристані "Тарасова Гора";
верхній вхід в урочище "Озеро Криве".
У затоках:
Сулінському - від острова "Жовнинська круча" - село Мозоліївка вгору до гирла річки Сула;
Цибульнікском - від острова "Московська гора" по траверзі на протилежний берег і вгору до гирла річки Цибульник:
перед гирлом річки Вільшанка на відстані 500 м від гирла в обидві сторони і вглиб водосховища;
в Липівському державному орнітологічному заказнику в межах: від залізничного моста вгору паралельно суднового ходу, вздовж лівого берега на відстані 400 м за острови Копилові і далі в напрямку с. Кедина Гора.
у Роському іхтіологічному заказнику в межах: від гирла річки Рось до с. Межиріч із затоками і плавнями.
Дніпродзержинському:
на відстані 10 км униз від греблі Кременчуцької ГЕС:
у відрогу річки Псел від нижнього закінчення острова Волчек у районі колишнього села Редути вгору, паралельно до суднового ходу, на русловий маяк біля гирла р.. Псел і до створу № 9.
в Ворсклінском затоці - лінією: Кишеньковське лісництво - с. Великий курган, від нього - на лівий берег (колишнє с. Єреміївка), далі вгору до шосейного мосту на трасі "Світлогорськ - Кобеляки" біля с. Лучки.
Дніпровському:
на відстані 5 км - униз від греблі Дніпродзержинської ГЕС до автодорожнього моста у м. Дніпродзержинську;
у балці Велика Осокорівка - від гирла на створі, обмеженому насосною станцією водопроводу "Дніпро - Західний Донбас" - по траверзі на протилежний берег угору за течією до траси "Москва - Сімферополь", включаючи всі балки та затоки;
в балці Вороний - від с. Мар'ївка Синельниківського р-ну - униз за течією, включаючи острови Великий і Малий Махорет з прилеглими ділянками шириною 50 м.
Каховському:
на ділянці від греблі Дніпровської ГЕС по старому і новому руслу до залізничних мостів через водосховище в м.Запоріжжя, за винятком дільниці по старому руслу р.. Дніпро, від гранітного кар'єру до затоки "Вирва".
У затоках:
Капулівській - від лінії: мис в с. Капулівка - мис в с. Олексіївка - насосна станція колгоспу ім. К. Маркса - в глиб затоки;
Новопавлівський - від лінії: мис у районі зони відпочинку м. Нікополя, включаючи "Зелений острів", - західне закінчення смт Червоногрігорьевка - вглиб затоки;
Рогачінском - від лінії: мис в с. Рогачик - с. Сергіївка, угору до автостради Запоріжжя - Нова Каховка.
На внутрішніх водоймах Кучугур:
а) від східної околиці с.Іванівка до пристані Енергодар - у 500-метровій прибережній смузі, включаючи Іванівські кучугури та їх внутрішні водойми;
б) від лінії ЛЕП до Водянського ковша у 500-метровій прибережній смузі, включаючи внутрішні водойми Водянського кучугур;
в) в кілометровій зоні навколо Великих кучугур і Малих кучугур.
У водосховищах:
Дністровському:
перед гирлами річок, що впадають у Дністровське водосховище, - на 1 км в обидва боки від гирла і углиб водосховища та на 1 км від гирла догори за течією;
Ладижинському:
від острова в с. Сокілець до бази відпочинку Вінницького державного політехнічного університету;
від греблі Ладижинської ГЕС до Паланської затоки по правому березі.
У річках:
Конка - на ділянці від залізничного мосту до автошляхового мосту автомагістралі Москва - Сімферополь через цю річку;
Ворскла - на ділянці від гирла до гужового мосту біля м.Кобеляки;
біля станції Потоки;
Цибульник - на всій її протяжності;
Сула - на ділянці від гирла до с. Бурімка по правому березі і до с.Горошино по лівому березі;
Вільшанка - на ділянці від гирла до с. Байбузи;
Південний Буг - на відстані 5 км від греблі Гайворонської ГЕС униз за течією;
Оскол - на ділянці від гирла до греблі Краснокольской ГЕС;
Сіверський Донець - на ділянці від села Студенок до села Кам'янка Ізюмського району Харківської області; на ділянці від автострадних мосту с. Богородчіно до с. Маяки; від Райгородської греблі до затоки Мертвий Донець.
на ділянці від греблі ЛТЕС (м.Щастя) до гирла річки Євсуг, включаючи 1,5 км русла цієї річки вверх за течією;
Деркул - на ділянці від села Герасимівка до гирла;
Тетерів із заплавою - на ділянці від гирла до с. Прибірськ;
Бистриця Надвірнянська - на ділянці від початку до с. Пасічна Надвірнянського району;
Бистриця Солотвинська - на ділянці від початку до с. Монастирчане Богородчанського району;
Прут з притоками - в межах території Карпатського Національного природного парку;
Чорний Черемош і Білий Черемош з їх притоками - на ділянці від початку до села Кути Косівського району;
Рибниця з притоками - на всій протяжності у межах Івано-Франківської області;
Ломніца з притоками - на ділянці від початку до шляхового мосту в с. Рівне;
Чечва з притоками - на ділянці від початку до впадання в Чечвинське водосховище;
Свіча з притоками - на ділянці від витоку до мосту у м. Вигода Долинського району;
Лужниця з притоками - на ділянці від початку до шляхового мосту в с. Гошів;
Сукель з притоками - на ділянці від початку до шляхового мосту в місті Болехів;
Десна - в іхтіологічному заказнику "Кам'яна гряда" - ділянка на відстані 1 км в районі пристані м. Новгород - Сіверський Чернігівської області.



Одні риболови ловлять удачу,а інші - рибу...яку захочуть.
angler-dima.pp.ua
 

AnglerdimaДата: Сб, 19.03.11, 12:50 | Сообщение # 3
Група: Адміністратор
Повідомлень: 466
Старшина окунь
Репутація: 3
Статус: Offline
Забороняється лов риби, добування водних тварин у таких водоймах у такі строки:
4.14.1 Чорноморський регіон:
р. Дунай в межах України - на 30 діб, на додатковій системі української ділянки ріки, включаючи озеро Сасик - на 60 діб (конкретні строки встановлюються щорічно з урахуванням погодних умов);
р. Дністер в межах Одеської області - з 15 квітня по 5 червня, у плавневих озерах - з 15 квітня по 15 червня;
р. Дніпро - від впадання в Дніпровський лиман до забороненого простору Каховської ГЕС з притокою Інгулець від гирла до с. Велика Олександрівка, включаючи придаткову систему цих річок * - з 10 квітня по 15 червня;
* Примітка. У подальші терміни заборони, встановлені для річок, поширюються також на їх придаткову систему.
р. Південний Буг - від впадання у Бузький лиман до с. Голоскове - з 5 квітня по 25 травня;
р. Інгул - від гирла до с. Чернишівка - з 1 квітня по 30 червня.

В лиманах:

Дніпровському, Бузькому і Березанському - на всій акваторії - з 5 квітня по 5 червня;
Дніпровському - на відстані 1,5 км від берега в глиб лиману на ділянці від нижньої межі Дніпровського забороненого простору до Покровсько-Хуторського Лабазов, включаючи всю придаткову систему - з 6 червня по 15 червня;
Тілігульському, Григор'ївському, Дофоновском, Шаболатському (Будакське), Сухому і Тузловському - з 1 травня по 15 червня;
Хаджибейському - з 15 квітня по 15 червня;
Дністровському з прилеглими плавнями - з 15 квітня по 31 липня;
Дніпровському по всій акваторії - з 5 квітня по 5 червня, а на ділянці від нижньої межі Дніпровсько-Хуторського Лабазов - у півторакілометровій прибережній зоні, включаючи придаткову систему - до 15 червня;
в Кучугурганском водосховищі - з 15 квітня по 15 червня;
у всіх придністровських озерах з прилеглими до них єриками і плавнями - з 15 квітня по 15 червня;
в озерах і гирлах лиманів, які з'єднують озера і лимани з морем, і перед гирлами з боку моря і лиманів на відстані 500 метрів в обидва боки від гирла та на 500 м в глиб моря, озера, лиману - з 1 квітня по 31 серпня;
в усіх інших водоймах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей, не вказаних у цих Правилах - з 1 квітня по 30 червня;
у всіх внутрішніх водоймах Автономної Республіки Крим - з 1 квітня по 31 травня;
таких об'єктів лову:
азово-чорноморської кефалі в морі і лиманах - з 20 серпня по 10 вересня;
оселедця в р.Дунай, і передгирловому просторі Чорного моря - в строки ступеневої заборони;
оселедця в р.р. Дністер, Турунчук і Дністровському лимані - в строки ступеневої заборони;
бичка в Чорному морі - з 1 травня по 15 червня;
глоси в Чорному морі (крім Каркінітської затоки) і в лиманах - з 14 лютого по 1 травня;
креветок - з 1 червня по 31 серпня;
мідій - з 1 червня по 30 серпня.
4.14.2 Азовський регіон:

в усіх річках з їх придатковими системами - з 1 квітня по 31 травня;
в Азовському морі, Керченській протоці і затоці Сиваш: камбали-глоси - з 1 січня по 31 травня, креветок - з 1 липня по 31 липня.

4.14.3 Регіон внутрішніх водойм:

на період нересту риби:
у всіх водосховищах, а також в озерах Волинської та Рівненської областей - з 1 квітня по 10 червня;
в річках, притоках і озерах Закарпатської області - з 25 березня по 15 травня і з 1 вересня по 31 грудня;
р. Дністер з усіма притоками - з 1 квітня по 10 червня;
у всіх інших річках та їх корінних водах - з 1 квітня по 20 травня, а в придаткових - з 1 Апеля по 30 червня;
на зимувальних ямах - з 1 листопада до закінчення зимового періоду (перелік і межі зимувальних ям, строки заборони на них щорічно затверджуються управліннями або інспекціями рибоохорони і доводяться до відома населення інспекціями рибоохорони через засоби масової інформації);
на окремих ділянках у таких межах:
у водосховищах:
Київському - з 1 листопада по 30 червня:
від греблі насосної станції на річці Ірпінь на відстані 3 км в обидві сторони і вглиб водосховища;
Кременчуцькому - з 1 листопада до кінця весняної заборони на ділянці від острова "Червоний" (48-й буй) вгору до 72 буя шириною по руслу Дніпра 1 км;
Дніпровському - з 1 березня по 31 серпня:
в балці "Гадюча" (Малишівка) від гирла до вершини;
у Самарській затоці на ділянці від Усть-Самарського автошляхового мосту вгору за течією до створу: мис с. Одіннковка-Кремський затоку;
з 1 квітня по 31 серпня в балках:
Мала Осокорівка - від гирла до вершини балок Капустяна і Дубова;
Вільна - від гирла до селища Відрадне.
Карачунівське - з 1 квітня по 31 серпня:
від гирла річки Боковенька до с. Христофорівка;
на річці Боковий - з 1 квітня до 31 серпня, від гирла до с. Софігейковка.
З 1 листопада по 20 травня в річках:
Десна - від Чернігівського залізничного мосту до автошляхового мосту в с. Шестовиця;
перед гирлами річок Снов та Убідь - в обидва боки на відстані 1 км від гирл;
Убідь - з усіма рукавами від гирла до смт Сосниця.

5.Контроль за дотриманням Правил рибальства

5.1.Контроль за дотриманням Правил рибальства здійснюють органи рибоохорони та громадські інспектори охорони навколишнього природного середовища, та інші спеціально уповноважені органи, а також громадські інспектори рибоохорони.

5.2.У систему органів рибоохорони входять:
Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод);
басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові управління рибоохорони);
інспекції охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);
структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації;

5.3.Органи рибоохорони, що забезпечують охорону, відтворення і державний контроль використання водних живих ресурсів, відповідно до законодавства мають право:
визначати водойми для організації любительського рибальства, надавати дозволи на його проведення;
давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень з охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
перевіряти документи на право використання водних живих ресурсів, зупиняти судна, інші плавучі і наземні транспортні засоби та у разі потреби проводити їх огляд, а також майна, знарядь рибальства і добутих водних живих ресурсів.
доставляти осіб, які порушили законодавство з охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ;
у встановленому законодавством порядку застосовувати спеціальні засоби захисту та вогнепальну табельну зброю;
вилучати у осіб, які порушили законодавство з охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову, плавучі та транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно вилучені водні живі ресурси, а також відповідні документи;
використовувати фотографування, звукозапис, кіно-і відеозйомку як допоміжні засоби для розкриття порушень законодавства з охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів і попередження цих порушень;
викликати громадян та посадових осіб для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
складати протоколи і в установленому порядку розглядати справи про адміністративні правопорушення законодавства з охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
безперешкодно відвідувати підприємства, установи, організації, українські та іноземні судна, плавучі засоби, які здійснюють видобуток та переробки риби, інших водних живих ресурсів у зоні юрисдикції України, гідротехнічні споруди, а також території природно-заповідного фонду України з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства з охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
брати участь у проведенні державної екологічної експертизи відповідних проектів здійснення господарської та іншої діяльності;
визначати за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами розміри збитків, завданих рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та водних живих ресурсів;
пред'являти позови про відшкодування шкоди і збитків, завданих підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства з охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
визначати час заборони на лов (добування) водних живих ресурсів на підставі обгрунтувань, які надаються науково-дослідними організаціями.
З метою створення сприятливих умов для нересту риби та відтворення інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть бути перенесені на 10 днів в той чи інший бік (залежно від гідрометеорологічних умов), без зміни загальної тривалості періоду заборони;
дозволяти у заборонений період здійснення любительського лову риби та водних безхребетних у відповідній кількості встановлених знарядь лову, за винятком місць нересту риби, зимівлі або масового скупчення водних живих ресурсів.

6.Відповідальність за порушення Правил рибальства

6.1.Ліца, винні в порушенні цих Правил рибальства, несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

6.2.Ущерб, нанесений громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 р. № 3.

6.3.Прімененіе заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, завданих рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

6.4.Незаконно виловлені водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.



Одні риболови ловлять удачу,а інші - рибу...яку захочуть.
angler-dima.pp.ua
 

AnglerdimaДата: Сб, 19.03.11, 12:54 | Сообщение # 4
Група: Адміністратор
Повідомлень: 466
Старшина окунь
Репутація: 3
Статус: Offline
Мінімальні розміри (довжина) риб та водних безхребетних, дозволених до вилову риболовами-любителями.


Прикріплені файли: 5195809.png(11Kb) · 4467364.png(51Kb)


Одні риболови ловлять удачу,а інші - рибу...яку захочуть.
angler-dima.pp.ua
 

AnglerdimaДата: Сб, 19.03.11, 12:55 | Сообщение # 5
Група: Адміністратор
Повідомлень: 466
Старшина окунь
Репутація: 3
Статус: Offline
ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 13 серпня 1999 р. № 1490
Про затвердження Порядку умов використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України Відповідно до статті 9 Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України" Кабінет України постановляє:

1. Затвердити Порядок умови використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними фізичними особами (додається).
2. Установити, що використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України юридичними фізичними особами України здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного господарства здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету України 28 вересня 1996р. №1192.
3. Державному комітету рибного господарства. Державному комітету у справах охорони державного кордону, Міністерству охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки та органам на місцях забезпечити контроль за дотриманням іноземними юридичними та фізичними особами Порядку умов використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України.
4. Міністерству закордонних справ поінформувати уряди прибережних країн Чорного моря про набрання чинності Порядком умовами використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету України 13 серпня 1999 р. № 1490

Порядок умови використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними фізичними особами.

1. Цей порядок встановлює правила лову, добування та використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними та фізичними особами (далі — користувачі.

Використання рибних та інших водних живих ресурсів (далі — водні живі ресурси охорона відтворення у виключній (морській) економічній зоні України, а також охорона використання запасів анадромних видів риб здійснюються користувачами на підставі законодавства України, міжнародних договорів України, а також цього Порядку.

2. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, мають таке значення:
територіальні води (територіальне море) України - смуга прибережних морських вод завширшки 12 морських миль, що відлічуються найбільшого відпливу як на материку, так на островах, що належать Україні;
виключна (морська) економічна зона — вживається в значенні згідно статтею 2 Закону України "Про виключну (морську) економічну зону України":
водні живі ресурси —сукупність біологічних організмів, життя яких постійно або на окремих стадіях розвитку неможливе без перебування у воді.
До водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони належать: морські риби на всіх стадіях розвитку, морські ссавці, водні безхребетні, в тому числі молюски (головоногі, черевоногі, двостулкові), ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, водорості та водні організми; спеціального використання водних живих ресурсів — дозволені обсяги вилучення (добування, вилову, збирання) водних живих ресурсів; квота спеціального використання водних живих ресурсів — частка водних, живих ресурсів, встановлена для конкретного користувача водних живих ресурсів, на основі якої видається дозвіл на використання; дозвіл на промисел водних живих ресурсів — офіційний документ суворої звітності, який засвідчує право користувача на спеціальне використання водних живих ресурсів на промислових ділянках відповідно до затверджених та виділених квот; анадромні види риб — види риб, здійснюють нагул у морських водоймах, після чого мігрують до прісноводних водойм для нересту; промисловий лов, добування, збирання водних живих ресурсів (далі — промисел) — використання водних живих ресурсів, перебувають у стані природної волі, шляхом вилучення з природного середовища.

3. Використання водних живих ресурсів здійснюється за умов:
гарантування безпечного екологічного середовища для існування водних живих ресурсів, недопущення його погіршення;
обов'язкового дотримання екологічних норм, правил використання водних живих ресурсів;
збереження видової різноманітності у виключній (морській) економічній зоні;
запобігання загибелі водних живих ресурсів час добування здійснення судноплавства;
сприяння природному відтворенню водних живих ресурсів;
дотримання законодавства щодо збереження водних живих ресурсів та видів, занесених до Червоної книги України;
дотримання обов'язкових для України норм міжнародного права щодо здійснення промислу водних живих ресурсів;
надання допомоги водним живим ресурсам, яким загрожує загибель у разі виникнення стихійного лиха або внаслідок інших причин;
сприяння природному відтворенню водних живих ресурсів шляхом проведення біотехнічних робіт, спрямованих на поліпшення умов середовища існування, здійснення заходів щодо штучного відтворення.

4. Використання водних живих ресурсів здійснюється за плату відповідно до законодавства України та за спеціальними дозволами, виданими користувачам на кожне судно Головним управлінням охорони, відтворення водних живих ресурсів регулювання рибальства Держкомрибгоспу (далі — Головрибвод) у межах затверджених Мінекобезпеки на основі біологічних обгрунтувань.

5. органи іноземних держав, уклали з Україною договір про здійснення промислу у виключній (морській) економічній зоні України, подають Головрибводу заявки на одержання дозволу на ведення промислу у виключній (морській) економічній зоні України згідно з додатком 1.
Заявки подаються до 1 вересня окремо на кожне судно у трьох примірниках українською мовою мовою держави, яка подає. У разі коли заявки подаються на декілька суден, вони групуються за видами районами промислу.
Головрибвод у десятиденний термін розглядає заявки, приймає рішення на одержання користувачами дозволів (на кожне судно) на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України (додаток 2) та інформує заявника про надання дозволу зазначенням місця, часу промислу про порядок одержання дозволу. У разі відмови у наданні дозволу Головрибвод у п'ятиденний термін повідомляє про це заявника. Термін дозволу визначає Головрибвод, але не більше 12 місяців.
У разі необхідності внесення змін до виданого дозволу користувачі можуть звернутися до Головрибводу заявкою про внесення. Заявка про внесення змін розглядається у тому ж порядку, що й заявка на одержання дозволу.

6. Про видані дозволи Головрибвод у десятиденний термін інформує Держкомкордон та Мінекобезпеки.

7. дозволу може бути припинена Головрибводом у разі:
закінчення терміну, на який цей дозвіл було видано;
добровільної відмови користувача нього або якщо потреба у його використанні відпала;
систематичного чи грубого порушення користувачами визначеного порядку спеціального використання водних живих ресурсів, умов дозволів на використання, норм, правил рибальства та інших вимог в галузі охорони, використання відтворення цих ресурсів;
різкого погіршення біологічного стану водних живих ресурсів та умов існування, зниження рибопродуктивності, погіршення видового складу та якості внаслідок природних чинників або порушення природокористування з вини користувачів;
надходження органів Мінекобезпеки та Держкомкордону вимог про припинення або обмеження спеціального використання водних живих ресурсів.

8. Користувачі зобов'язані:
перед початком робіт у виключній (морській) економічній зоні України викликати представника Головрибводу з метою супроводження судна, який забезпечується за рахунок користувача харчуванням помешканням за нормами, передбаченими для офіцерського складу, та вільний доступ до засобів зв'язку, документації, суднового, промислового та технологічного журналів, навігаційних карт, технологічного процесу добування та переробки водних живих ресурсів;
надавати Головрибводу інформацію (за 24 години) про вхід у виключну (морську) економічну зону України вихід з з обов'язковим проходженням визначених точок контролю в порядку, встановленому Держкомрибгоспом та Держкомкордоном;
надавати Головрибводу щодекади інформацію про промисел водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України щомісяця — про результати промислу.
9. Кожне судно повинно мати:
оригінал дозволу на ведення промислу водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні;
промисловий журнал та журнал обліку прийнятих водних живих ресурсів, сигнальні розпізнавальні знаки;
марковані знаряддя лову зазначенням назви судна, держави, номера дозволу порядкового номера знаряддя лову;
УКХ-радіостанцію, яка повинна постійно працювати на прийом на 16 міжнародному каналі завірену власником судна схему розташування трюмів зазначенням розмірів, форму гарантії країни прапору (додаток 3).

10. Судна, що мають промислове обладнання не одержали дозволу на право промислу, повинні повідомити прикордонні війська про вхід у виключну (морську) економічну зону України. Знаряддя лову повинно бути розтакелажено знаходитись у трюмі.

11. Капітанам морських рибних портів забороняється випускати з портів на промисел судна у разі нечіткого нанесення на них бортових назв номерів, відсутності у капітана оформленого дозволу на використання водних живих ресурсів.

12. Використання анадромних видів риб здійснюється виходячи з першочергової заінтересованості в запасах. Збереження запасів зазначених видів риб здійснюється шляхом вжиття Держкомрибгоспом, Держкомкордоном та Мінекобезпеки відповідних заходів.

13. Державний контроль у галузі охорони, використання відтворення водних живих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні України здійснюють Держкомрибгосп, Держкомкордон, Мінекобезпеки та органи на місцях у межах компетенції, державні а також органи місцевого самоврядування умежах компетенції державні а також органи місцевого самоврядування відповідно до діючого законодавства України.
Особи, винні у порушенні цього Порядку та інших нормативно-правових актів України в галузі охорони, використання відтворення водних живих ресурсів, несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну цивільно-правову відповідальність згідно законодавством України.
Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб компенсації в повному обсязі шкоди, завданої водним живим ресурсам.
Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси, виготовлена з них продукція, а також знаряддя правопорушення підлягають конфіскації в установленому законодавством порядку.


Одні риболови ловлять удачу,а інші - рибу...яку захочуть.
angler-dima.pp.ua
 

AnglerdimaДата: Сб, 19.03.11, 12:55 | Сообщение # 6
Група: Адміністратор
Повідомлень: 466
Старшина окунь
Репутація: 3
Статус: Offline
ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 8 лютого 1999 р. N 166 Київ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України
8 лютого 1999 р. N 166
Положення про водно-болотнi угiддя загальнодержавного значення
Загальна частина

1. Це Положення визначає єдинi вимоги (критерiї) до угiдь, якi можуть бути вiднесенi до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, порядок їх оголошення такими, а також режим охорони та користування природними ресурсами в їх межах.

2. Водно-болотними угiддями загальнодержавного значення оголошуються цiннi природнi комплекси болiт, заплавних лук i лiсiв, а також водних об'єктiв - природних або штучно створених, постiйних або тимчасових, стоячих або проточних, прiсних, солонкуватих або солоних, включаючи морськi акваторiї.

3. Територiї (акваторiї), оголошенi водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, є складовою частиною системи природних територiй, що перебувають пiд особливою охороною. Одночасно вони можуть мати статус територiй чи об'єктiв при-родно-заповiдного фонду України.

4. Вимоги (критерiї), за якими водно-болотнi угiддя можуть бути вiднесенi до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення:
а) щодо типовостi або унiкальностi водно-болотного угiддя:
є типовими для водно-болотних угiдь бiогеографiчного регiону;
є типовими для водно-болотних угiдь декiлькох бiогеографiчних регiонiв;
є типовими для водно-болотних угiдь, що вiдiграють значну гiдрологiчну, бiологiчну та екологiчну роль у басейнi великої рiчки або морського узбережжя;
є рiдкiсними або унiкальними водно-болотними угiддями для певного бiогеографiчного регiону;
б) щодо видового складу рослинного та тваринного свiту:
є середовищами iснування комплексу рiдкiсних i таких, що перебувають пiд загрозою зникнення, видiв рослин i тварин або значної чисельностi особин одного чи декiлькох таких видiв;
є особливо цiнними для пiдтримання бiологiчного рiзноманiття регiону;
є особливо цiнними як середовища iснування видiв рослин i тварин на критичних стадiях їх життєвого циклу;
є особливо цiнними як середовища iснування для одного або бiльше ендемiчних видiв рослин чи тварин, їх угруповань;
в) щодо водоплавних птахiв:
є мiсцем регулярного перебування понад 20 тис. особин во-доплавних птахiв;
є особливо цiнними для пiдтримання значної чисельностi особин окремих груп водоплавних птахiв, що значною мiрою визначає цiннiсть водно-болотних угiдь, їх продуктивнiсть та рiзноманiття;
є мiсцем регулярного перебування не менш як 1 вiдсотка бiогеографiчної популяцiї одного виду або пiдвиду водоплавних птахiв;
г) щодо стану iхтiофауни:
є цiнними для збереження унiкальних природних фаунiстичних комплексiв;
є важливими мiсцями нересту, нагулу та зимiвлi мiсцевих видiв риб, що мають визначальне значення для пiдтримання їх популяцiй.

5. До водно-болотних угiдь загальнодержавного значення належать типовi, рiдкiснi або унiкальнi природнi водно-болотнi комплекси, якi вiдiграють важливу роль у водно-болотних та сумiжних з ними екосистемах, мають значну природоохоронну, рекреацiйну, наукову та естетичну цiннiсть i вiдповiдають хоча б одному iз вищезазначених критерiїв.

Порядок оголошення певних територiй (акваторiй)водно-болотними угiддями загальнодержавного значення

6. Питання про оголошення певних територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення розглядається Мiнекобезпеки за поданням наукових установ, громадських органiзацiй або iнших заiнтересованих пiдприємств, установ, органiзацiй та громадян.

7. Подання має мiстити обгрунтування щодо вiдповiдностi водно-болотних угiдь вимогам (критерiям) до водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, вiдомостi про мiсцезнаходження, площу, характер використання, користувачiв (власникiв) земельних дiлянок та природних ресурсiв, вiдповiдний картографiчний матерiал згiдно з проектами землеустрою тощо.

8. Мiнекобезпеки розглядає подання в мiсячний термiн. У разi наявностi пiдстав для оголошення територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення Мiнекобезпеки погоджує питання про їх оголошення водно-болотними угiддями загальнодержавного значення з вiдповiдними користувачами (власниками) земельних дiлянок та природних ресурсiв, а також з органами мiсцевого самоврядування.

9. Погоджений з Держводгоспом, Держкомлiсгоспом, Держком-рибгоспом (якщо до водно-болотних угiдь належать рибогоспо-дарськi воднi об'єкти) та iншими заiнтересованими центральними органами виконавчої влади проект рiшення про оголошення таких територiй (акваторiй) водно-болотними угiддями загальнодержавного значення Мiнекобезпеки подає на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України.

10. У разi виявлення невiдповiдностi водно-болотного угiддя загальнодержавного значення вимогам (критерiям) до вод-но-болотних угiдь загальнодержавного значення за поданням власникiв землi та землекористувачiв, якi взяли на себе охо-роннi зобов'язання, Мiнекобезпеки готує проект рiшення Кабiне-ту Мiнiстрiв України про скасування статусу водно-болотного угiддя загальнодержавного значення.

Режим охорони i користування природними ресурсами на територiях (акваторiях) водно-болотних угiдь загальнодержавного значення

11. Охорона i користування природними ресурсами водно-болотних угiдь (їх дiлянок) загальнодержавного значення, що пе-ребувають у межах територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду, здiйснюється вiдповiдно до Закону України «Про природ-но-заповiдний фонд України» та положень про них.

12. Земельнi дiлянки в межах територiй (акваторiй), що оголошуються водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, у землекористувачiв (власникiв землi) не вилучаються. Спецiальне використання природних ресурсiв у межах таких угiдь здiйснюється за погодженням з користувачами (власниками) земельних дiлянок та природних ресурсiв.

Власники землi та землекористувачi повиннi забезпечувати екологiчно безпечний режим господарювання i користування при-родними ресурсами в межах водно-болотних угiдь згiдно з вимо-гами природоохоронного законодавства та цього Положення, взя-тим на себе охоронним зобов'язанням.

13. У межах водно-болотних угiдь (їх дiлянок) загально-державного значення, якi не належать до територiй та об'єктiв природно-заповiдного фонду, забороняється:
а) проведення всiх видiв мелiоративних та будь-яких iнших робiт (вибуховi роботи, видобування корисних копалин тощо), що можуть призвести до погiршення цих угiдь або їх знищення;
б) порушення режимiв використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг вiдведення, берегових смуг водних шляхiв, зон санiтарної охорони водних об'єктiв, особливостей користування малими рiчками;
в) скидання у водний об'єкт забруднених виробничих та господарсько-побутових стiчних вод;
г) будiвництво будь-яких споруд (крiм гiдротехнiчних, гiдрометричних та лiнiйних), у тому числi баз вiдпочинку, дач, гаражiв та стоянок автомобiлiв, що не пов'язане iз забезпеченням охорони водно-болотного угiддя та пiдтриманням його оптимального гiдрологiчного режиму;
д) розорювання земель (крiм пiдготовки грунту для залуження i залiснення), а також садiвництво та городництво;
е) зберiгання та застосування на їх територiях (акваторiях) пестицидiв, отрутохiмiкатiв i добрив:
є) влаштування лiтнiх таборiв для худоби;
ж) миття та обслуговування транспортних засобiв i технiки;
з) влаштування звалищ смiття, гноєсховищ, вигребiв, полi-гонiв i накопичувачiв побутових та промислових вiдходiв (рiдких i твердих), стiчних вод, кладовищ, скотомогильникiв, полiв фiльтрацiї тощо;
и) iншi види дiяльностi згiдно з природоохоронним законодавством.

14. На всi водно-болотнi угiддя загальнодержавного значення складаються паспорти, ведення яких покладається на органи Мiнекобезпеки на мiсцях. Користувачi i власники земельних дiлянок та iнших природних ресурсiв у межах водно-болотних угiдь зобов'язанi надавати iнформацiю про їх стан та iншi данi, необхiднi для ведення паспортiв.

Мiнекобезпеки та його органи на мiсцях забезпечують вине-сення в натуру (на мiсцевiсть) з установленням спецiальних знакiв меж водно-болотних угiдь загальнодержавного значення, якi наносяться на плани та картографiчнi зображення вiдповiд-них земельних дiлянок. Режим цих водно-болотних угiдь врахо-вується в усiх видах проектно-планувальної документацiї.

15. Заходи щодо збереження водно-болотних угiдь загально-державного значення здiйснюються за рахунок коштiв пiдп-риємств, установ, органiзацiй, iнших землевласникiв та земле-користувачiв, на територiї яких вони знаходяться, а також за рахунок благодiйних фондiв, мiжнародних грантiв та iнших джерел фiнансування.

16. Державний контроль за дотриманням фiзичними та юридичними особами природоохоронного законодавства в межах водно-болотних угiдь загальнодержавного значення здiйснюють Мiне-кобезпеки, його органи на мiсцях та iншi спецiально уповноваженi державнi органи.

17. У разi вiдповiдностi територiй (акваторiй), оголошених водно-болотними угiддями загальнодержавного значення, вимогам (критерiям) до водно-болотних угiдь мiжнародного значення, визначеним рiшеннями конференцiй Договiрних сторiн Конвенцiї про водно-болотнi угiддя, що мають мiжнародне значення, головним чином як середовища iснування водоплавних птахiв, Мiнекобезпеки в установленому порядку подає вiдповiднi матерiали до Бюро цiєї Конвенцiї для включення зазначених територiй (акваторiй) до Списку водно-болотних угiдь мiжнародного значення.

Пiсля включення водно-болотних угiдь загальнодержавного значення до цього Списку та отримання вiдповiдних дипломiв вони набувають статусу водно-болотних угiдь мiжнародного значення, про що Мiнекобезпеки повiдомляє заiнтересованi центральнi та мiсцевi органи виконавчої влади, а також користувачiв (власникiв) земельних дiлянок та природних ресурсiв.

18. Режим охорони i користування природними ресурсами на територiях (акваторiях) водно-болотних угiдь мiжнародного значення встановлюється вiдповiдно до цього Положення.



Одні риболови ловлять удачу,а інші - рибу...яку захочуть.
angler-dima.pp.ua
 

AnglerdimaДата: Сб, 19.03.11, 12:55 | Сообщение # 7
Група: Адміністратор
Повідомлень: 466
Старшина окунь
Репутація: 3
Статус: Offline
ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 18 липня 1998 року № 1126 Київ
ПОРЯДОК
здійснення любительського і спортивного рибальства
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 18 липня 1998 року № 1126

Загальні положення

1. Згідно з цим Порядком у рибогосподарських водоймах України (за винятком водойм, які знаходяться у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, риборозплідних господарств, водойм, які мають обмеження щодо їх спеціального використання (питні, технічні тощо), а також водойм або їх ділянок, на яких лов (добування водних живих ресурсів заборонено) дозволяється здійснення любительського і спортивного рибальства всім громадянам України, іноземним громадянам, а також особам без громадянства.

2. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, мають таке значення:
водні живі ресурси – сукупність водних організмів, життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді.
До водних живих ресурсів належать:
прісноводні, морські, анадромні риби на всіх стадіях розвитку;
круглороті;
морські ссавці;
водні безхребетні, у тому числі молюски головоногі, черевоногі, двостулкові;
ракоподібні, черев’яки, голошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, інщі водні тварини;
водорості, вищі водні рослини;
водойми – сформовані природою або створені штучно об’єкти ландшафту чи геологічні структури, де зосереджуються води (річка, озеро, море, водосховище, канал, водоносний горизонт);
рибогосподарські водойми – водні об’єкти, які використовуються чи можуть використовуватися для вирощування та лову (добування) водних живих ресурсів або мають значення для відтворення їх запасів;
рибогосподарськи водойми загального користування – водні об’єкти, на яких здійснюється любительське і спортивне рибальство на умовах загального використання водних живих ресурсів без надання спеціального дозволу на їх використання та без закріплення цих водних об’єктів за окремими особами;
любительське рибальство – лов (добування) водних живих ресурсів для особистих потреб знаряддями лову, передбачених правилами любительського і спортивного рибальства;
спортивне рибальство – вид любительського рибальства з установленням певних вимог за умовами проведення спортивних змагань або кваліфіційних нормативів.

Використання водних живих ресурсів.

3. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках) загального користування любительське і спортивне рибальство здійснюється безоплатно.
Уразі коли водні живі ресурси зосереджуються у певних місцях на рибогосподарських водоймах протягом тривалого часу, любительське і спортивне рибальство здійснюється за плату та за наявності дозволу на спеціальне використання водних живих ресурсів із застосуванням певних знарядь лову (добування) на окремих ділянках рибогосподарськіх водойм у визначені терміни та з обов’язковим дотриманням правил рибальства і норм вилову.
Плата за спеціальне використання водних живих ресурсів, що встановлюється Держкомрибгоспом за погодженням з Мінфіном, справляється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року № 1073.
Обчислення та внесення платежів за спеціалне використання водних живих ресурсів здійснюється відповідно до інструкції, затвердженої Держкомрибгоспом.

4. Контроль за обчисленням і внесенням плати за спеціальне використання водних живих ресурсів здійснюють державні податкові адміністрації та органи рибоохорони Держкомрибгоспу.

Визначення водойм (їх ділянок) та умови використання водних живих ресурсів для любительського і спортивного рибальства.

5. Рибогосподарські водойми (їх ділянки) та умови використання водних живих ресурсів для любительського і спортивного рибальства визначаються органами рибоохорони Держкомрибгоспу на підставі біологічних та наукових обгрунтовувань.

На окремих водоймах, де науково-дослідні організації проводять дослідження, обгрунтовані пропозиції щодо визначення рибогосподарських водойм (їх ділянок) для любительського і спортивного рибальства вносяться Держкомрибгоспу іхтіологічними службами органів рибоохорони.

6. Рибогосподарські водойми (їх ділянки) можуть надаватися в установленому законодавством порядку громадським організаціям для здійснення любительського і спортивного рибальства.

7. На рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства, забороняється промислове рибальство, за винятком проведення відлову старшовікових груп риб, меліоративного і контрольного лову (добування) водних живих ресурсів, відлову риби з метою запобігання її загибелі, заготівлі плідників для риборозведення. Лов (добування) зазначених водних живих ресурсів здійснюється у порядку спеціального використання.

8. Підводне полювання здійснюється на рибогосподарських водоймах (їх ділянках), визначених для любительського і спортивного рибальства без аквалангів та інших автономних дихальних пристроїв.

Загальні засади любительського і спортивного рибальства.

9. Вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), нормі, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом (далі – правила рибальства), які затверджуються Держкомрибгоспом за погодженням з Мінекобезпеки.
У правилах рибальства передбачаються:
-територія, норми лову (добування) за вагою та поштучно (заборонені та знаряддя і способи), заборонені місця, терміни заборони лову (добування) водних живих ресурсів, мінімальний розмір риб та інших водних живих ресурсів, умови проведення спортивних змагань з рибальства і підводного полювання;
-умови використання маломірних суден, особливо в нерестовий період, на шляхах міграції і в місцях зосередження водних живих ресурсів.

10. Громадяни, які займаються любительським і спортивним рибальством, зобов'язані:
-виконувати на відповідних рибогосподарських водоймах (їх ділянках) правила рибальства;
-не скидати у рибогосподарські водойми, на їх береги і на лід цих водойм нафтопродукти, стічні води, які містять забруднюючі речовини понад встановлені нормативи, та інші відходи промислових, комунальних, сільськогосподарських, транспортних та інших підприємств;
-під час здійснення рибальства у порядку спеціального використання мати при собі необхідні документи і пред'являти їх працівникам органів рибоохорони Держкомрибгоспу або інших спеціально уповноважених на те органів;
-не допускати знищення (пошкодження) покажників, щитів, аншлагів та інших знаків, установлених на водоймах або на їх берегах.

11. Під час здійснення любительського і спортивного рибальства забороняється:
1) добуванння протягом року будь-яких морських звірів;
2) проведення без погодження з органами рибоохорони Держкомрибгоспу та дозволу Мінекобезпеки акліматизації, переселення і розведення нових для фауни або генетично змінених водних живих ресурсів;
3) організація змагань з рибальства в період нересту риби;
4) затсосування без дозволу органів рибоохорони Держкомрибгоспу нових знарядь і способів лову (добування) і будь яких пристосувань до них, заборонених правилами рибальства;
5) знаходженння на рибогосподарських водоймах або поблизу них з вибуховимичи отруйними речовинами, а також із знаряддями лову (добування), застосування яких в даний час та в даному місці заборонено;
6) продаж фізичними або юридичними особами, які не мають на це дозволу, сіткових матеріалів, знарядь лову (добування) і будь яких пристосувань до них, заборонених правилами рибальства;
7) продаж водних живих ресурсів та продуктів їх переробки без наявності документа, який підтверджує законність їх придбання, та сертифіката якості;
8) миття у рибогосподарських водоймах або в їх прибережнних смугах транспортних засобів, а також проведення робіт, які негативно впливають на стан водойм;
9) зупинка плавзасобів в заборонених для рибальства місцях, за винятком зупинок біля населених пунктів та випадків крайньої необхідності (шторм, туман, аварія тощо);
10) пересування автотранспортних засобів поо кризі рибогосподарських водойм у період льодоставу (за винятком спеціально обладнаних льодових трас);
11) лов (добування) риби та інших водних живих ресурсів, занесених до Червоної книги України;
12) вивезення (винесення) риби, раків та інших водних живих ресурсів у кількості, що перевищує добову норму лову (добування), або заборонених до лову (добування) правилами рибальства;
13) вилучення із води знарядь лову (добування), які належать іншим особам;
14) лов (добування) водних живих ресурсів:
-із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лоову (добування), виготовлених із сіткоснасних чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, способу багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм;
-у каналах теплоенергоцентралей, підводних або скидних каналах електростанцій;
-у підводних і магістральнних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо;
-у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження);
-з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів);
-з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів;
-на промислових ділянках (тоні, плави, місця встановлення промислових знарядь лову тощо);
-у водоймах риборозплідних господарств;
-у верхніх б'єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів;
-поблизу мостів, які охороняються в межах режимних зон охорони;
-у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств.

Контроль за дотриманням правил рибальства.

12. Контроль за дотриманням правил рибальства здійснюють органи рибоохорони Держкомрибгоспу та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони.

13. До системи органів рибоохорони входять:
-Головне управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (Головрибвод);
-басейнові управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (басейнові упраління рибоохорони);
-інспекції відтворення водних живих ресуррсів і регулювання рибальства (інспекції рибоохорони);
-структурні підрозділи відтворення водних живих ресурсів, їх акліматизації.

14. Головрибвод та його органи на місцях:
-в установленому законодавством порядку визначають терміни заборони на лов (добування) водних живих ресурсів на підставі обгрунтувань, що подаються науково-дослідними організаціями. З метою створення сприятливих умов для нересту риби та інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть бути перенесені цими органами раніше (пізніше), але не більш як на 10 днів (залежно від гідрометеорологічних умов) без зміни загальної тривалості періоду заборони;
-визначають межу нерестових ділянок та зимувальних ям, а за даними гідрометслужби – дату льодоставу і дату скресання криги;
-визначають місця, на яких заборонено лов (добування) водних живих ресуррсів;
-дозволяють у заборонений період здійснювати любительський і спортивний лов (добування) водних живих ресурсів у відповідній кількості та відповідними знаряддями лову (добування), за виннятком місць нересту, зимівлі або масового зосередження водних живих ресурсів;
-на підставі обгрунтувань, що надаються науково-дослідним організаціям, визначають рибоогосподарські водойми (їх ділянки), де впроваджується любительське і спортивне рибальство на умовах загального або спеціального використання водних живих ресурсів.

15. Органи рибоохорони Держкомрибгоспу , що здійснюють державний контроль та управління в галузі використанння, охорони і відтворення водних живих ресурсів відповідно до законодавства, мають право:
-перевіряти документи на право використання водних живих ресурсів, зупиняти суда, інші плавучі та наземні транспортні засоби у разі потреби проводити їх огляд, а також огляд речей, знарядь лову (добування) і добутих водних живих ресурсів;
-складати протоколи і розглядати справи про адміністративні правопорушення з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у встановленому порядку;
-вилучати у осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, знаряддя лову (добування), плавучі та наземні транспортні засоби, обладнання і предмети, що були знаряддям правопорушення, незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси, а також відповідні документи;
-доставляти осіб, які порушили законодавство з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, до органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ;
-викликати громадян для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
-визначати за затвердженими в установленому законодавством порядку методиками і таксами обсяги збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства, розміри стягнень за незаконне добування (збирання) або знищення цінних видів риб та інших водних живих ресурсів і подавати позови про їх відшкодування;
-використовувати фотографування, звукозапис, кіно- і відеознімання як допоміжні засоби для запобігання і розкриття порушень законодавства з питань охорони, використанння і відтворення водних живих ресурсів.

Відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів.

16. Особи, винні в порушеннні цього порядку та відповідних нормативно-правових актів у галузі охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів, несуть відповідальність в установленому законодавством порядку.

17. Застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства.

18. Незаконно виловлені (добуті) водні живі ресурси підлягають вилученню в установленому законодавством порядку.



Одні риболови ловлять удачу,а інші - рибу...яку захочуть.
angler-dima.pp.ua
 

Риболовний форум - рибацька спільнота » Інші рибацькі теми » Риболовля і Закон » Правила любительського і спортивного рибальства (Правила любительського і спортивного рибальства)
Сторінка 1 з 11
Пошук: